(Київ, 4 лютого 2026 року) Протягом минулого року українські цивільне населення продовжувало потерпати від грубих порушень, пов’язаних з конфліктом, а цілеспрямовані та невибіркові російські атаки призвели до збільшення кількості загиблих і поранених серед цивільних та значних руйнувань, заявила сьогодні Human Rights Watch у своїй Світовій доповіді 2026.
Мільйони українців залишаються переміщеними особами всередині країни та за її межами, багато з них мають труднощі з доступом до основних послуг або можливістю заробляти на життя. Російські військові продовжують систематично катувати та жорстоко поводитися з українськими військовополоненими та цивільними особами, що становить воєнні злочини та є ймовірними злочинами проти людяності. На окупованих територіях російська влада активізувала зусилля з впровадження російського законодавста з метою утримання контролю, що є порушенням норм міжнародного права.
«Російські військові продовжують вчиняти жахливі злочини в Україні, тоді як мирні зусилля, ініційовані США, не принесли жодних істотних зрушень, – заявила Юлія Горбунова, старша дослідниця Human Rights Watch з питань України. – Будь-який дипломатичний шлях до закінчення війни в Україні має бути зосереджений на забезпеченні правосуддя та захисті цивільного населення; амністія не повинна застосовуватися до найтяжчих злочинів, учинених під час цієї війни».
У 529-сторінковій Світовій доповіді за 2026 рік, що виходить щороку вже в 36-й раз, Human Rights Watch аналізує стан дотримання прав людини в понад ста країнах світу. У вступному есе виконавчий директор Філіп Болопйон зазначає, що протистояння навалі тоталітаризму в світі є викликом для нинішнього покоління. З огляду на безпрецедентні загрози системі захисту прав людини з боку адміністрації Трампа та інших держав, Філіп Болопйон закликає демократичні країни, які поважають права людини, а також громадянське суспільство до створення стратегічного альянсу для захисту основоположних свобод.
- З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала щонайменше 14 999 загиблих і понад 40 000 поранених серед цивільного населення. За 2025 рік кількість жертв серед цивільного населення зросла на 31 відсоток у порівнянні з 2024 роком. Значна кількість жертв зафіксована в Херсонській та Донецькій областях, де російські оператори дронів навмисно націлювалися на цивільних осіб, використовуючи дрони малої дальності, що є воєнними злочинами. Російські війська посилили атаки на енергетичну інфраструктуру України. Росія, яка не є учасницею Оттавської конвенції, масово застосовувала протипіхотні міни в Україні. Україна також використовувала такі міни, зокрема ті, що були отримані від США у 2024 році.
- Росія утримує тисячі українських військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб у нелюдських умовах, систематично піддаючи їх тортурам та жорстокому поводженню.
- На окупованих територіях російська влада продовжувала примушувати мешканців набувати російського громадянства, обмежуючи їхнє право на доступ до медичного обслуговування, освіти та інших послуг. Окупаційна влада незаконно призиває громадян України до лав російської армії, нав’язує російську навчальну програму в школах, обмежує можливості дистанційного навчання в українських школах та веде політичну пропаганду серед дітей. Також окупаційна влада незаконно привласнила тисячі приватних об'єктів нерухомості.
- Близько 3,7 мільйона українців залишаються внутрішньо переміщеними особами. Ще 5,7 мільйона проживають за кордоном як біженці, переважно в Європі. Хоча ЄС продовжив їх тимчасовий захист до березня 2027 року, передбачається, що підтримка українських біженців поступово скорочуватиметься. У Сполучених Штатах припинення програми «Об'єднаймося заради України» ставить багатьох українців під загрозу втрати легального статусу.
- У січні Україна стала 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду (МКС), скориставшись застереженням, яке тимчасово обмежує юрисдикцію МКС на сім років щодо воєнних злочинів, ймовірно скоєних громадянами України. Станом на листопад до Реєстру збитків, завданих Україні, створеного Радою Європи, надійшло понад 70 000 заяв у 14 категоріях, хоча джерело фінансування компенсацій за поданими заявами залишається невизначеним.
- Гучні корупційні скандали, погрози на адресу антикорупційних активістів та журналістів, а також конфлікти між правоохоронними органами ще більше посилили внутрішню нестабільність. Спроба влади послабити незалежність двох ключових антикорупційних установ викликала обурення всередині країни та на міжнародному рівні, що зрештою змусило владу скасувати проблемне законодавство.
«Демократичні інститути та інститути верховенства права в Україні повинні бути захищені як у воєнний, так і в мирний час, – зазначила Юлія Горбунова. – Дотримання належної правової процедури, незалежна журналістика та надійні механізми боротьби з корупцією мають вирішальне значення для стійкості країни та її інтеграції до Європейського Союзу».
Пріоритетом будь-яких мирних переговорів між Україною та Росією мають бути досягнення справедливості та притягнення до відповідальності за скоєні злочини, заявила Human Rights Watch.
У листопаді Європейська комісія оцінила прогрес України в проведенні реформ як найкращий за останні три роки та рекомендувала подальші кроки, однак процес вступу України до Європейського Союзу залишається заблокованим через перешкоджання Угорщини у відкритті переговорних кластерів.
